- Головна сторінка
- Блоги та інтерв’ю
- Де б не відбувалася війна, вона впливає на ментальне здоров’я всіх людей світу
Де б не відбувалася війна, вона впливає на ментальне здоров’я всіх людей світу
Олена Зеленська
Перша леді України, засновниця Глобальної платформи Саміту перших леді та джентльменів
Цей матеріал був опублікований на сайті World Econimic Forum — посилання на першоджерело.
- Майже 80% українців живуть у стані постійного стресу та тривоги, що створює тягар для ментального здоров’я, який завдає значних збитків населенню.
- Вплив війни на ментальне здоров’я відчувається й за межами України.
- Всеукраїнська Програма ментального здоров’я в Україні є світовим прикладом для інших держав, охоплених війною, щоб полегшити травму війни.
В моєму телефоні фото. Юні дівчата та хлопці, випускники школи, танцюють вальс просто серед вулиці великого міста.
Мило, якщо не знати, що це випускники шкіл українського міста Харків вийшли на репетицію свого випускного вечора о 5-й ранку, вибравши час поміж російськими обстрілами. Коли почнеться новий обстріл, коли злетять російські літаки із бомбами — їм повідомить спеціальний додаток в телефоні. Він зараз є в кожного українця. І в мене також. Щоб розбудити, навіть, посеред ночі і дати шанс добігти до укриття. Але не всі встигають. В тому ж Харкові, та тих вулицях, на яких танцюють ці діти, щодня гинуть мирні люди. Буквально кілька тижнів тому — згоріла у власному домі ціла родина — мама і тато із трьома дітьми….
Ось так це поєднується зараз в Україні — щохвилинна загроза життю і необхідність працювати, закінчувати школу і взагалі жити із усвідомленням, що ти є російською ціллю. Тяжке відчуття.
Вже на першому році російського вторгнення, побачивши вбитих містян Бучі, яких полишили відступаючі окупанти, ми зрозуміли: наше суспільство отримує велику психологічну травму.
Регулярні дослідження з тої пори показують, що майже 80 українців відчувають постійний стрес і тривогу.
Колективна «психологічна травма»
А в цьому році ми спостерігаємо, як цей накопичений стрес трансформується в уже фізичні хвороби. На понад 20% зросла кількість пацієнтів з діабетом, на понад 16% — з інфарктами, на понад 10% — з інсультами. Ще немає всієї статистики від онкологів, але вони вже кажуть про велике число запущених випадків — через окупацію, міграцію, знову таки стрес, який часто паралізує і заважає діяти раціонально.
Ментальний стан взагалі часто позначається на фізичному. Але під час війни це відбувається особливо швидко і руйнівно.
Але чи це стосується тільки українців?
Коли у минулому році в Києві відбувся вже третій Саміт перших леді та джентльменів (світової професійної спільноти для подружь перших осіб) ми з колегами свідомо обрали тему ментального здоров’я.
Це принцип спільноти — завжди обирати проблему, яка торкається всіх наших країн, щоб використати потім наш виплив для її спільного подолання і допомоги нашим народам.
І цього разу ми теж не помилилися: дослідження, яка провела спеціально на замовлення саміту британська компанія Alligator Digital показало — психічне здоров’я входить до ТОП-5 головних глобальних викликів.
Виявилося — ментальне здоров’я хвилює людей так само, як бідність, наслідки пандемії Covid-19, зміна клімату та зростання цін. Респонденти вважають, що психічне здоров’я залишатиметься в ТОПі викликів у найближчі п’ять, десять і навіть двадцять років. (Це сукупні відповіді 11 тисяч респондентів з 11 країн світу — США, України, Великобританії, Польщі, Німеччини, Туреччини, Хорватії, Ізраїлю, Японії, Бразилії та Аргентини).
Але, цікавий факт — навіть люди в тих країнах, де немає чи вже давно не було, військових конфліктів, відчувають тривогу, пов’язану з війнами і конфліктами.
В цілому 57% людей, котрі не постраждали від світових конфліктів, все-таки зіткнулися з емоціями, які заважають їм справлятися з повсякденними справами.
І, може зовсім несподіване: жителі країн, де стався конфлікт, є більш «психологічно стійкими», ніж люди з країн, яких конфлікти не торкнулися. Так, найменш оптимістичними виявилися громадяни Великобританії — 18% та США — 28%.
Що це означає для всіх нас? Що війни випливають навіть на ті країни та території де їх (ще) не має.
Це як із радіацією — ніякі кордони чи відстані не захищають від «забруднень війни» — тривоги, непевності, фобій. Якщо десь падають бомби — ніхто не відчуває себе захищеним. В цьому сенсі світ виявився більш глобальним, ніж навіть в економічному: кризи та інфляції не так швидко розповсюджуються, як стрес.
Так ми виявили виклик світового масштабу.
Пошук потрібних слів
В Україні це Всеукраїнська програма ментального здоров’я. Її назва «Ти як?» — питання, яке ми найчастіше задаємо одне одному — наприклад, після чергових російських обстрілів. Ми хочемо почуту у відповідь «я живий». Але в контексті програми важливо щоб крім цього людина могла також щиро сказати «я тримаюся, контролюю себе, моя нерви в порядку».
Для цього вже 100 тисяч наших сімейних лікарів пройшли навчання від ВООЗ, отримавши навички первинної психологічної допомоги. Тепер вони можуть допомогти людям, які приходять зі скаргами на тривожність безсоння, страхи (найчастіші скарги у нинішніх українських пацієнтів).
Тому самому навчаються всі, хто працює безпосередньо з людьми — банківських працівників, транспортників. Щоб коли людина несподівано заплаче на прийомі, чи у вагоні — поряд також були люди, які зайдуть правильні слова.
Але особливий акцент програми — на пропаганді і навчанні самодопомозі. Після того як в Україні (і всій радянській імперії, до якої вона належала) вважалося, що виявляти свої почуття — негідно, що в тяжких випадках треба лише «зібратися» і «стиснути зуби» — ми доводимо людям, що проговорювати, аналізувати і лікувати свої психологічні стани — це не слабкість. Це — відповідально і зріло.
Українською стійкістю часто захоплюються — але якщо загадати визначення слова «стійкість» (здатність чинити опір зовнішнім стресам і відновлюватися) — то виходить, що стійкість є синонімом ментального здоров’я. Тож, стійке суспільство — це суспільство, здорове ментально.
Боротьба з безкарністю зла
А що ж протиставити фобіям війни на рівні світу?
Частина відповіді буде така сама — збільшувати діалог і види допомоги.
Але друга частина відповіді — це спиняти війни вчасно. Спиняти агресорів та агресію на старті. Не давати грубій силі «заражати» світ думкою, що вона може бути остаточним аргументом.
Безкарність зла (окрім поганого прикладу для інших потенційних нападників) породжує невпевненість і розчарування у суспільствах, зневіру у власних принципах, урядах, та державах.
Це ментальна «радіація», про яку ми говорили вище, тяжко і довго «деактивується». Тож найефективніший спосіб — зменшувати її джерело, війни.
Ось чому справедливе закінчення війни і покарання агресора потрібно не тільки Україні. Воно важливе для ментального і ціннісного благополуччя всього світу. Кожної людини нашої планети.