Експертний документ «Забезпечення безпеки дітей під час збройних конфліктів: досвід України»

Зміст

Вступ;
Принципи захисту прав дітей в умовах збройних конфліктів;
Проблеми захисту дітей в умовах збройного конфлікту;
Відповідь на виклики;
Можливості для ефективних дій;
Рекомендації.

Вступ

Захист прав дітей в умовах збройних конфліктів є ключовим пріоритетом для України та міжнародної спільноти. Діти потребують спеціального захисту, так як вони є однією з найбільш вразливих верств населення, тими, хто не може самостійно захистити свої права. У контексті збройних конфліктів, що відбуваються в різних куточках світу, зокрема агресії Російської Федерації проти України, порушення прав дітей набули особливо загрозливих масштабів. Тільки за останній рік за даними ООН відсоток насилля стосовно дітей в умовах збройних конфліктів зріс на 21 пункт. Це найвища позначка в історії світу. Кількість випадків вбивства і каліцтва виросло на 35 відсотків. Це стосується ситуації в секторі Газа, в Буркіна-Фасо, Демократичній Республіці Конго, М’янмі, Сирійській Арабській Республіці, Сомалі, Судані та в Україні.

Україна потерпає від воєнних злочинів. Руйнівні наслідки російської війни проти України для дітей стають все більш очевидними з кожним днем триваючої агресії РФ. Робота державних органів України щодо забезпечення прав та свобод дитини під час воєнного стану передбачає реагування на порушення прав дітей з боку країни-агресорки, хоча інструменти такого реагування суттєво обмежені.

Незважаючи на складну ситуацію та щоденні виклики міжнародного збройного конфлікту, Україна докладає максимум зусиль для захисту дітей. Безумовно, такі зусилля підтримуються країнами-партнерами та міжнародними організаціями, адже захист дитинства – це захист майбутнього світу.

На 4-му саміті Ради Європи глави держав та урядів 46 країн-членів організації прийняли Декларацію про становище дітей в Україні в рамках Рейк’явіцької декларації «Об’єднані навколо наших цінностей». Саміт, організований Ісландією, яка головує в Комітеті міністрів Ради Європи, став історичною можливістю для європейських лідерів підтвердити свою спільну відданість основним цінностям Ради Європи та переорієнтувати її місію у світлі нових загроз правам людини, в тому числі до прав дитини та демократії, а також для подальшої підтримки своєї держави-члена України шляхом конкретних заходів для сприяння досягненню справедливості для жертв російської агресії. Європейські лідери також закликали Раду Європи сприяти співпраці між державами, Європейським Союзом та відповідними міжнародними організаціями за допомогою відповідного механізму для обміну інформацією про правові та політичні основи щодо ситуації, статусу та потреб дітей з України, які проживають на території її держав-членів; консультувати щодо реформування української системи захисту дітей та піклування, сприяти обміну відповідною інформацією та, наскільки це можливо, координації заходів, які вживаються з огляду на найкращі інтереси дітей України.

Україна взяла на себе ряд зобов’язань з покращення добробуту дітей, підписавши Конвенцію ООН про права дитини, яка була ратифікована Постановою Верховної Ради України No 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року.

Крім того, у 2003 та 2005 роках відповідно Верховна Рада України ратифікувала два факультативних протоколи до Конвенції про права дитини щодо торгівлі дітьми, дитячої проституції та дитячої порнографії та щодо участі у збройних конфліктах, які з того часу стали частиною національного законодавства.

Повномасштабне вторгнення Російської Федерації в Україну спричинило жахливий вплив на життя тисяч українських дітей. Україна у співпраці з міжнародними партнерами здійснює заходи щодо мінімізації впливу війни на українських дітей.

Україна співпрацює з міжнародними партнерами впродовж багатьох років і за цей час було напрацьовано досвід захисту прав дітей. Наразі, цей досвід стає у нагоді у зв’язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України.

Зокрема, з 1997 року Україна співпрацює з ЮНІСЕФ, що дозволило розробити і реалізувати низку програм у галузі охорони здоров’я, води і санітарії, освіти та захисту прав дітей. Протягом наступних п’яти років ЮНІСЕФ в Україні зосередиться на досягненні таких п’яти загальних результатів для дітей: соціальна інклюзія та державна політика щодо дітей; захист дітей в усіх обставинах; освіта для всіх дітей; здорове життя з перших років і надалі; вода і стале середовище.

Україна активно співпрацює зі Спеціальним представником Генсека ООН з питань дітей та збройних конфліктів (СААС). Вперше за 25 років існування мандату Україна – країна, яку не було звинувачено в грубих порушеннях проти дітей в збройних конфліктах, спільно з ООН розробила, підписала та імплементує Спільний превентивний план дій з метою припинення та запобігання грубим порушенням прав дітей під час збройного конфлікту. В Україні створено групу друзів України в механізмі діти та збройні конфлікти, до складу якої входять представники більше 30 посольств та інших дипломатичних представництв інших країн в Україні. Україна закликає ООН принципово та наполегливо вимагати від Російської Федерації співпраці з механізмом СААС, доступу до всіх тимчасово окупованих територій України, а також до своєї території, оскільки до мандату СААС належать злочини викрадення дітей.

Україна та міжнародна спільнота повинні негайно вжити рішучих заходів для захисту прав дітей, які постраждали від збройного конфлікту, аби зменшити рівень їх страждань та подолати наслідки злочинних дій РФ.

Цей документ висвітлює найстрашніші виклики, з якими зіткнулася Україна у війні, практики впровадження комплексних рішень на основі міжнародних принципів і стандартів, які стали відповідями на виклики і які можуть бути реалізовані в подальшому, а досвід використаний іншими країнами в майбутньому.

Цей документ є закликом до дії, що включає як міжнародне співробітництво, так і впровадження національних ініціатив, які забезпечать безпеку, захист, та відновлення прав дітей, які постраждали від агресії. Реалізація запропонованих заходів допоможе створити безпечні умови для життя та розвитку дітей, що є запорукою їхнього майбутнього та стабільності України.

Метою цього документу є відкрити діалог про потребу розробки керівних принципів для захисту прав дітей в умовах сучасних гібридних війн, знайти відповіді на нові виклики, як то злочин депортації та примусового переміщення дітей, які Росія вчиняє в Україні та виробити дієві механізми реагування на загрози для дітей в умовах збройних конфліктів у майбутньому.

Принципи захисту прав дітей в умовах збройних конфліктів

Україна як демократична держава, що поважає права людини та верховенство права, дотримується принципів захисту прав дітей в умовах збройних конфліктів. Ці принципи базуються на міжнародному праві, включаючи Конвенцію ООН про права дитини, та є керівними у всіх діях, спрямованих на захист дітей. Всі кроки, які здійснювала Україна для забезпечення прав дитини та безпеки дітей в умовах збройної агресії росії проти України, здійснювалися на основі таких принципів:

Права дитини як основа підходу

Всі діти мають невід’ємні права, незалежно від їхнього віку, статі, національності чи соціального статусу. Вони є носіями прав, а не просто об’єктами захисту. Усі заходи мають враховувати думки та потреби дітей, відповідно до їх віку та зрілості, та забезпечувати їх захист на міжнародному рівні.

Право на життя, виживання та розвиток

Визначення пріоритетності захисту життя та здоров’я дітей, їх розвитку та реалізації всіх прав, передбачених міжнародним правом. Це включає здійснення заходів для збереження життя дітей, забезпечення фізичної та психологічної безпеки дітей.

Недискримінація та інклюзія. Вікова та гендерна чутливість

Захист дітей здійснюється без будь-якої дискримінації, враховуючи особливі потреби соціально вразливих категорій дітей, в тому числі дівчат, дітей з інвалідністю, дітей з національних меншин (спільнот), біженців, внутрішньо переміщених осіб, дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування. Визнаючи необхідність врахування вікових та гендерних особливостей у своїй роботі з дітьми, Україна диференційовано здійснює заходи із захисту прав дитини, з урахуванням їх індивідуальних обставин, враховуючи вік, стать, особисті характеристики та контекст збройного конфлікту

Пріоритетність найкращих інтересів дитини

Всі дії та рішення щодо дітей повинні виходити з найкращих інтересів дитини. Це є основоположним принципом, який керує всіма ініціативами та заходами з боку України.

Захист дітей, пов’язаних із збройними силами або групами

Діти, які були залучені до збройних формувань, парамілітарних організацій, повинні розглядатися як жертви, навіть якщо вони брали участь у бойових діях. Для України пріоритетом є їхній захист, звільнення та реінтеграція в сім’ї та громади.

Підхід, що враховує травму

Збройна агресія росії проти України має серйозні психологічні наслідки для дітей. Український уряд враховує цей аспект і спрямовує зусилля на надання підтримки, чутливої до травмуючих подій, які пережили діти, включно з доступом до послуг з охорони та покращення психічного здоров’я, психосоціальної допомоги та підтримки.

Відповідальність, доступ до правосуддя та правосуддя, дружнє до дитини

Діти повинні мати реальний і ефективний доступ до правосуддя у випадках порушення їхніх прав. Важливо, щоб судові процеси враховували потреби та вразливість дітей, забезпечуючи відповідальність дорослих за їх добробут, та були організовані таким чином, щоб дитина почувалася захищеною і зрозумілою.

Україна підтримує розслідування та судове переслідування злочинів проти дітей, забезпечуючи їх доступ до справедливого правосуддя. Важливим аспектом є створення дитячо-орієнтованих систем правосуддя для всіх дітей, які вступають у контакт із законом.

Участь та підсилення дітей та молоді

Україна сприяє активній участі дітей і молоді у прийнятті рішень, що стосуються їх, забезпечуючи їхнє право голосу у всіх процесах, включаючи ті, що пов’язані з конфліктами.

Участь молоді є важливою складовою демократичного суспільства, яка відіграє одну із ключових ролей у впровадженні суспільних змін. Одним із ключових способів, яким молодь може впливати на відновлення України, є активна участь у громадських ініціативах та проектах. Створення та підтримка молодіжних організацій, волонтерська діяльність, участь у соціальних проектах – це ті засоби, за допомогою яких молодь може впливати на політику, економіку та соціальні процеси в Україні.

Захист дітей від шкоди та конфліктно-чутливий підхід

Україна вживає заходи для запобігання можливій шкоді, яку можуть завдати діям або присутності персоналу, що займається питаннями захисту дітей. Всі заходи повинні уникати посилення конфліктних динамік.

Забезпечення безпеки освітнього середовища

Україна забезпечує для дітей та всіх учасників освітнього процесу безпечні умови для навчання. Заклади освіти – територія безпеки та комфорту для дітей, в яких вони, серед іншого, здобувають знання щодо правил безпечного життя, а отже вони мають бути максимально захищені від усіх видів загроз. Школи повинні давати знання, а держава – захист.

Проблеми захисту дітей в умовах збройного конфлікту

Невибіркові атаки та руйнування цивільної інфраструктури

Російська Федерація систематично здійснює невибіркові атаки, що призводять до руйнування закладів освіти, фізичної культури і спорту, соціального захисту, закладів охорони здоров’я та інших важливих об’єктів інфраструктури, та території вибухонебезпечними предметами, ставлячи під загрозу життя та здоров’я дітей. Це ускладнює доступ до базових послуг і створює ризик для безпеки дітей.

Депортація, примусове переміщення та зміна ідентичності

Депортація українських дітей на території РФ/РБ та їх примусове переміщення на окуповані території супроводжуються діями, спрямованими на зміну української національної та громадянської ідентичності дітей, в тому числі через примусове надання громадянства, зміну імен та мови. Ці дії є грубим порушенням міжнародного гуманітарного права та мають на меті знищення національної та громадянської ідентичності.

В сукупності із примусовим переміщенням та депортацією, нав’язуванням російської культури та освіти прослідковується спрямування таких дій на розірвання зв’язків дітей з їх родинами, національною групою, формування українофобних переконань та унеможливлення їх подальшого повернення на Батьківщину. Вразливість дітей як категорії також визначається через несформованість свідомості, та як наслідок, підвищеної небезпеки зовнішнього впливу на неї. В умовах збройного конфлікту, а тим більше окупації, яка створює небезпечне та водночас чуже середовище, руйнуючи усталені зв’язки дитини в громаді, додатковий вплив на свідомість дитини наносить ще більше шкоди.

Сексуальне насильство

Сексуальне насильство щодо дітей є серйозним порушенням прав людини, яке призводить до тривалих фізичних і психологічних травм. В умовах повномасштабного вторгнення РФ в Україну ці злочини траплялися неодноразово, на тимчасово окупованих територіях, де, крім іншого, відсутні будь-які можливості превенції та правосуддя.

Мілітаризація та індоктринація

На окупованих територіях України, а також на території РФ/РБ діти піддаються насильницькій мілітаризації та ідеологічному перевихованню. Це включає навчання з використанням зброї та нав’язування проросійської ідеології, що суттєво порушує права дітей на освіту та свободу думки.

Мілітаризація як освіти, так і дозвілля, в свою чергу, спрямовані на подальше використання зміни національної свідомості дітей для перетворення їх не тільки на представників іншої національної групи, але й одиниць збройних сил держави-агресора, заохочення до фізичного знищення представників їх власної національної групи.

Вбивства та каліцтво дітей

В умовах війни в Україні діти стають жертвами невибіркових атак, мінувань та обстрілів. Ці злочини призводять до значної кількості загиблих і поранених дітей, що є грубим порушенням міжнародного гуманітарного права. Діти стають мішенями і гинуть під час війни, отримують каліцтва і поранення. Ті, які вижили та/або були врятовані неминуче зазнають важких психологічних травм і, на жаль, переноситимуть їх на своє доросле життя.

Враховуючи те, що війна охоплює всю країну, російська агресія, не лише негативно впливає на самих дітей, а й на майбутній розвиток України, яку ці діти будуватимуть. Якщо залишити ці порушення без уваги, вони можуть мати довгострокові негативні наслідки не тільки для дітей, а й для перспектив сталого розвитку світу. Тому Україна забезпечує захист прав та основних свобод дітей та забезпечення їх безпеки, а також фіксує воєнні злочини проти дітей. Адже вбивства, поранення, катування, депортація, сексуальне насильство потребують жорсткої та об’єктивної правової оцінки міжнародними інституціями та судовими інстанціями. Злочинці країни-агресора за ці та інші злочини проти людства повинні бути притягнуті до відповідальності згідно із положеннями міжнародного права.

Відповідь на виклики

Координація дій на національному рівні

Україна, як країна, яка стикнулася з такою масовою навалою, як збройна агресія росії, мала терміново вирішувати великий перелік питань для порятунку і забезпечення безпеки кожної української дитини. Для цього оперативно був створений Координаційний штаб за участі всіх причетних міністерств, відомств, національних громадських та міжнародних організацій, які захищають права дитини, діючих крупних грантових проектів та програм в цій сфері.

Для налагодження контакту з громадянами використані цифрові технології, зокрема створено чат-бот «Дитина не сама». Пізніше був створений однойменний портал, де були розміщені всі необхідні матеріали та інструкції. Запущено «гарячі лінії» Офісу Омбудсмену, Національної поліції, Офісу Генерального Прокурора та Національного інформаційного бюро.

Україною був розроблений та затверджений Національний превентивний план щодо припинення та запобігання грубим порушенням прав дітей в умовах відсічі збройній агресії Російської Федерації проти України.

На основі цього плану було розроблено та підписане ще одне унікальне напрацювання України – це Спільний превентивний план між Урядом України та ООН щодо запобігання та припинення грубих порушень прав дітей в Україні в межах механізму «Діти та збройні конфлікти» на рівні ООН (так званий КААК) Спільний з ООН превентивний план – це унікальний, створений вперше за історію існування механізму ООН «Діти та збройні конфлікти» документ. Для постійної взаємодії з Національною (країновою) цільовою групою ООН зі спостереження та звітності та Спеціальним представником Генерального секретаря ООН з питань дітей та збройних конфліктів пані Вірджинією Гамба та її офісом Указом Президента України створено спеціальну міжвідомчу робочу групу. З метою належного організаційного супроводу та підтримки впровадження Спільного превентивного плану створено офіс Урядової відповідальної особи (office of the Government CAAC Focal Point).

Влітку 2023 р. з представників дипломатичних представництв та посольств 30 країн світу утворено групу друзів України в механізмі КААК – Київську групу друзів з питань дітей та збройних конфліктів, яка покликана допомагати Україні в подоланні та запобіганні грубим порушенням прав дітей в Україні в умовах збройної агресії російської федерації. Співголовують в групі Канада та Польща.

Посилення міжнародного правового механізму та Формула Миру

Україна активно працює над створенням та впровадженням ефективних міжнародних правових механізмів, зокрема в рамках Формули Миру Президента України. Важливим є посилення міжнародного тиску на Російську Федерацію через ООН та інші міжнародні організації з метою забезпечення відповідальності за скоєні злочини проти дітей, зокрема злочину депортації та примусового переміщення дітей. З цією метою створена Міжнародна коаліція за повернення депортованих дітей, яка діє в рамках глобальних зусиль щодо забезпечення справедливості.

Ідентифікація та повернення дітей

Україною було розроблено план Bring Kids Back UA – це комплексний план дій, що об’єднує зусилля всіх органів влади України, інших держав, міжнародних та неурядових організацій заради повернення на батьківщину всіх українських дітей, які були незаконно депортовані РФ або примусово переміщенні в межах ТОТ. План розроблено на виконання доручення Президента України Володимира Зеленського, та є важливим елементом в рамках Формули Миру, підкріпленої спільним Комюніке на Саміті Миру.

План дій Bring Kids Back UA спрямований на виконання Формули миру Президента Володимира Зеленського: пункт 4 “Звільнення всіх полонених і депортованих”

Важливо, що Bring Kids Back UA передбачає не тільки саме повернення незаконно депортованих дітей, а й їх реінтеграцію, соціалізацію, розвиток сімейних форм виховання, а також фіксацію злочинів та притягнення РФ до відповідальності за ці злочини. Це окрема програма, потужний дієвий механізм, який консолідує зусилля держави та міжнародної спільноти, для виконання якого на національному рівні при Офісі Президента був створений координаційний дорадчий орган, який включає в себе всі причетні міністерства та відомства.

В межах виконання плану Bring Kids Back UA було створено міжнародну експертну групу (Task Force) для напрацювання механізмів, рішень та ідей для повернення кожної української дитини додому, яка в серпні 2024 р. представила перший документ, так звана «Біла книга». Над Білою книгою “Захист дітей від примусового переміщення та депортації” працювали більше 15-ти міжнародних експертів, щоб якомога повніше та чіткіше розкрити тему примусового переміщення та депортації українських дітей. Біла книга – це беззаперечний доказ порушення росією міжнародного права, а також документ, в якому описані ґрунтовні рекомендації щодо відновлення прав та реабілітації дітей після їх повернення. Головна мета – це наголосити про невідкладність дій та рішень у визволенні українських дітей

Відновлення справедливості та доступ до правосуддя

Повномасштабне вторгнення Російської Федерації в Україну зумовило нові виклики, зокрема, у сфері правосуддя щодо дітей.

Зокрема запроваджено пілотний проєкт щодо імплементації міжнародних стандартів правосуддя, дружнього до дитини, у практичну діяльність. Його метою є забезпечення реалізації національних та європейських стандартів захисту та забезпечення прав дітей, які потрапили у конфлікт із законом, урахування їх найкращих інтересів, проведення заходів з їх реабілітації, застосування відновного правосуддя тощо.

Також, з метою застосування відновного правосуддя у формі медіації щодо кримінальних правопорушень, вчинених неповнолітніми, запроваджено пілотний проєкт «Програма відновного правосуддя за участю неповнолітніх, які є підозрюваними, обвинуваченими у вчиненні кримінального правопорушення».

Для забезпечення найкращих інтересів дітей та недопущення їх повторної травматизації, віктимізації під час кримінального провадження реалізується пілотний проєкт щодо залучення психологів до кримінальних проваджень за участю малолітніх, неповнолітніх осіб через регіональні / міжрегіональні центри з надання безоплатної правничої допомоги.

Для забезпечення прав дітей, які зазнали насильства, зокрема сексуального, за сприяння Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні запроваджено центри захисту дитини (модель «Барнахус)». Ця модель на сьогодні є важливою складовою національної моделі надання комплексних спеціалізованих послуг для дітей, які постраждали від сексуального насильства та жорстокого поводження, створює дружні до дитини умови в процесі здійснення правосуддя та дозволяє уникнути повторної травматизації постраждалих дітей (наказ МЮУ, ОГП, МВС України, Мінсоцполітики, МОЗ України 26 липня 2024 року No 2218/5/180/523/352-Н/1306).

Одним із головних пріоритетів, у тому числі в період дії воєнного стану та збройної агресії Російської Федерації, є захист прав та інтересів дітей, відновлення справедливості через забезпечення їх доступу до правничих послуг, що передбачає реалізацію гарантованого права усіх дітей на безоплатну правничу допомогу.

Медична допомога дітям в умовах війни

Система охорони здоров’я першою зустрічає дітей з різними травмами, не лише фізичними, але й психічними, тому вона мусить бути готова до реагування на потреби постраждалих від війни. Після повернення дітей в Україну, звільнення тимчасово окупованих територій ми стикаємось з фактами різного насильства проти дітей.

Україною розроблено форму фіксації тілесних ушкоджень відповідно до міжнародних стандартів документування катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання (так званий медичний стандарт документування катувань). Документ ґрунтується на принципах і процедурах Керівництва з ефективного розслідування та документування катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання (Стамбульський протокол). Документ в подальшому може бути використаний в національних та міжнародних судах для доказування фактів катувань, застосування різних форм насильства до українських дітей. Лікарі також отримали детальні інструкції у вигляді методичних рекомендацій щодо механізму реагування на фізичне та/або психологічне насильство, у разі підозри на насильницькі дії стосовно дітей, які дозволяють їм встановити психологічний контакт з дитиною, зафіксувати факти насильства і надати необхідну медичну та психологічну допомогу.

В Україні 188 закладів охорони здоров’я законтрактованих з НСЗУ за пакетом «Готовність закладу охорони здоров’я до надання медичної допомоги в надзвичайних ситуаціях» забезпечують готовність до цілодобового масового прийому пацієнтів під час ліквідації наслідків надзвичайної ситуації. У таких лікарнях є спеціальні відділення, медичне обладнання, запас критично важливих лікарських засобів в тому числі знеболювальні, антибіотики, імунобіологічні препарати (вакцин) тощо.

Забезпечення дітей комплексною психосоціальною допомогою

Пріоритетним питанням є забезпечення дітей комплексною психосоціальною допомогою, оскільки незріла дитяча психіка дуже вразлива до кризових воєнних подій, які неможливо передбачити чи контролювати. Багато дітей втратили батьків, рідних, отримали серйозні травми, каліцтво, втратили своє житло, були вивезені і розлученні з рідними, перебували під обстрілами чи тимчасовою окупацією. Все це сьогодні серйозно вплинуло на психічне здоров’я дітей.

В Україні розроблено Порядок та комплексну трирівневу систему психосоціальної допомоги населенню. Визначено перелік із 20 психосоціальних послуг та порядок їх надання, затверджено перелік із понад 400 валідних методів психологічної діагностики та 20 методів психотерапії з доведеною ефективністю. Лікарі з надання первинної медичної допомоги пройшли спеціальне навчання MhGap з питань надання психосоціальної допомоги первинного рівня, а побудована система психосоціальної допомоги зробила її доступною практично у всіх закладах охорони здоров’я.

Створено Центри життєстійкості – дружні, безбар’єрні простори, де кожна людина може отримати професійну допомогу, знайти опору, навчитися справлятися зі стресами і життєвими труднощами, а також – посилювати батьківські компетенції та покращувати стосунки в родині. Такі осередки створені, щоб допомогти дітям і дорослим відновлюватися після травматичних подій, повертатися до активного життя, включатися в ініціативи своєї громади. У кожному Центрі працює команда з дорослих і дитячих психологів, фахівців соціальної роботи. Додатково, з ініціативи місцевої влади, надаються додаткові послуги: денний догляд за дітьми з інвалідністю, патронажні сестри, кімната матері та дитини тощо. Проєкт реалізується Міністерством соціальної політики України і є складовою Всеукраїнської програми ментального здоров’я “Ти як?” Першої леді Олени Зеленської.

Підтримка внутрішньо переміщених осіб, зокрема дітей

Україна розробила систему підтримки внутрішньо переміщених осіб, зокрема дітей, що включає евакуацію, розміщення в місцях компактного проживання та забезпечення базових потреб. Це передбачає організацію евакуації з небезпечних регіонів та надання необхідної допомоги.

Важливу роль відіграє співпраця з міжнародними партнерами для надання гуманітарної допомоги. Спільно з ЮНІСЕФ, Мінсоцполітики вжито додаткових заходів із соціальної підтримки сімей з дітьми, зокрема впроваджено одноразову грошову допомогу для сімей з дітьми, які підлягають обов’язковій евакуації, та належали до однієї чи кількох таких категорій: у складі сім’ї є особа або дитина з інвалідністю до 18 років, сім’я є багатодітною з дітьми до 18 років, дітей виховує одинока мати/одинокий батько, сім’я з дітьми віком до 18 років є малозабезпеченою.

Евакуація дітей за межі України

З метою захисту дітей, які перебували на пансіоні в освітніх, медичних та соціальних закладах, Україна організувала їхню евакуацію за межі країни, забезпечуючи доступ до освіти, соціальних та медичних послуг. Ці дії стали необхідними для збереження їх життя та забезпечення їхньої безпеки в умовах війни.

Евакуація дітей у зв’язку із повномасштабним вторгненням РФ потребувала взаємодії та координації, та засвідчила реальний стан ефективності функціонування органів та установ системи захисту прав дитини в Україні, зокрема органів опіки та піклування, служб у справах дітей, оперативність прийняття ними рішень в інтересах дитини, вжиття заходів і документування всіх процесів щодо дітей, влаштування дітей, які залишились без батьків, надання необхідних послуг, призначення і виплати соціальної допомоги тощо.

Питання взаємовідносин між країнами щодо уникнення конфліктів між їхніми правовими системами стосовно юрисдикції, права, що застосовується, визнання та виконання заходів захисту дітей регулюються Конвенцією про юрисдикцію, право, що застосовується, визнання, виконання та співробітництво щодо батьківської відповідальності та заходів захисту дітей, 1996 року підписання, а набрання чинності для України у 2008 році.

Відповідно до цього документу, судові або адміністративні органи Договірної Держави звичайного місця проживання дитини мають юрисдикцію вживати заходів, спрямованих на захист особи чи майна дитини. Тобто законні представники дитини визначені відповідно до законодавства України мають бути визнані законними представниками дитини в країни перебування дитини.

Українські діти шукають поза межами Батьківщини порятунку від російських агресорів, а не від власної країни. Україна не створила небезпечних умов життя для своїх дітей та не становить загрози для дітей, тому їм надається лише тимчасовий захист на територіях інших держав і немає підстав для надання їм статусу «міжнародного захисту», як «біженцям». Це, зокрема, підтверджується резолюцією ПАРЄ (No2529 від 25.01.2024), яка містить положення щодо того, що «Асамблея наголошує, що українські діти покидають Україну через збройну агресію Російської Федерації. Україна не створила небезпечних умов життя для своїх дітей. Їм надається лише тимчасовий захист на територіях іноземних держав. Отже, положення статті 6 Гаазької конвенції від 19 жовтня 1996 року про юрисдикцію, застосовне право, визнання, виконання та співробітництво щодо батьківської відповідальності та заходів щодо захисту дітей не застосовуються до українських дітей. Водночас застосування статті 5 цієї ж конвенції є доречним. Керуючись статтею 5 конвенції, судові чи адміністративні органи України мають юрисдикцію вживати заходів, спрямованих на захист особистості чи власності дитини».

Забезпечення права кожної дитини в Україні на зростання в сімейному оточенні

Незважаючи на виклики війни, Україна продовжує реформу розвитку сімейних форм виховання, метою якої є забезпечення права кожної дитини в Україні на зростання в сімейному оточенні. Це включає підтримку родинного виховання, що є важливим кроком у створенні стабільного та безпечного середовища для дітей. Глобальні дані свідчать про негативний вплив інституційного догляду на розвиток і соціалізацію.

Родини, в яких існує ризик розлуки дитини з рідними, потребують особливої уваги. Запобігти роз’єднанню сім’ї покликані механізми соціального захисту, зокрема грошова підтримка, соціальні послуги, психосоціальна допомога, забезпечення інклюзивної освіти, забезпечення медичних, в т.ч. реабілітаційних послуг, та ін.

Діти повинні зростати в сім’ях рідних батьків, але коли це неможливо, альтернативою біологічній родині може слугувати інша сім’я. Саме тому наша держава підтримує створення сімейних форм виховання дітей-сиріт, дітей позбавлених батьківського піклування. Існують різні форми влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а саме: усиновлення, опіка і піклування, влаштування на виховання та спільне проживання до прийомної сім’ї, чи дитячого будинку сімейного типу (великі прийомні родини).

В Україні впроваджено комплекс заходів для забезпечення розвитку сімейних форм виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, реорганізовуються будинки дитини у Центри реабілітації та медико-соціальної допомоги дітям з метою забезпечення інтересів дитини та створення умов для розвитку та вихованні у середовищі, що є максимально наближене до сімейного.

Розвиток системи освіти

Забезпечення безперервності освіти, її якості та доступності, незважаючи на умови воєнного стану, є одним з ключових пріоритетів Міністерства освіти і науки України. Освітній процес в умовах воєнного стану орієнтований перш за все на створення безпечних умов, що зумовлює використання різних форм навчання – онлайн, офлайн та змішаної, з активним впровадженням цифрових технологій для забезпечення ефективності навчання.

Важливу роль у підтримці освітнього процесу в умовах воєнного стану відіграють програми психологічної підтримки, адаптації та інклюзії. Війна має глибокий психологічний вплив на дітей, їхні сім’ї та педагогів, тому Міністерство освіти і науки України розробляє і впроваджує комплексні програми, спрямовані на подолання травматичних наслідків війни. Ці програми включають надання психологічної допомоги, створення комфортного та безпечного середовища для навчання, а також забезпечення рівного доступу до освіти для всіх учнів, незалежно від їхніх особливих освітніх потреб.

Для забезпечення ефективності цих програм важливо враховувати індивідуальні потреби кожного учасника освітнього процесу. Створення індивідуальних освітніх траєкторій дозволяє не лише компенсувати освітні втрати, спричинені війною та пандемією, але й забезпечити кожному учню можливість навчатися у зручному для нього темпі. Це включає розробку індивідуальних планів навчання, надання додаткових занять для учнів, які потребують допомоги у засвоєнні матеріалу, та забезпечення підтримки для дітей, що мають особливі освітні потреби.

Загалом, комплексний підхід до розвитку системи освіти, що включає забезпечення безпеки, впровадження новітніх технологій, підтримку психологічного здоров’я та врахування індивідуальних потреб учнів, є ключем до забезпечення якості та доступності освіти в Україні в умовах сучасних викликів.

Можливості для ефективніх дій

Формування безпечного освітнього середовища

Очне навчання там, де це дозволяє безпекова ситуація, сприяє соціалізації та розвитку м’яких навичок. В умовах постійної загрози важливим напрямком є безпечне освітнє середовище. Це включає облаштування споруд цивільного захисту, обладнання закладів освіти сучасними системами охорони, пожежної безпеки, наявність механізмів оперативного реагування на загрози. В регіонах, де загроза є надзвичайно високою для здійснюється будівництво підземних шкіл.

В умовах воєнного стану формування безпечного освітнього середовища здійснюється шляхом запровадження підрозділами ювенальної превенції Національної поліції України спільно з МОН єдиних стандартів, що включають у себе такі компоненти як: евакуація дітей, превентивна та просвітницька функція, зокрема щодо безпеки дітей в умовах війни, запобігання вербування та використання дітей у бойових діях; реалізація проєкту «Безпека освітнього середовища», складовими якого є впровадження паспортів безпеки закладів освіти, функціонування класів безпеки, у тому числі мобільних (пересувних) класів безпеки; розмінування та знешкодження мін і вибухонебезпечних предметів, зокрема в дитячих закладах (школи, дитячі садочки, лікарні) та на прилеглій до них території; розшук зниклих дітей у випадках втрати з ними зв’язку; реалізації ряду інших безпекових заходів.

В умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану в Україні навчально-тренувальний процес за місцем розташування закладу фізичної культури і спорту на території України, де не ведуться бойові дії, проводиться на обладнаних спортивних спорудах, у залах, де створені безпечні умови (наявність бомбосховища, укриття, проведення занять на відкритому просторі).

Удосконалення механізмів попередження та евакуації

З метою вдосконалення механізмів попередження та евакуації дітей наказом МВС та МОН від 18 серпня 2023 року No 685/1013 затверджено Порядок раннього попередження та евакуації учасників освітнього процесу в разі нападу або ризику нападу на заклад освіти.

Україна планує вдосконалити механізми раннього попередження та евакуації дітей у разі загрози. Важливо не допустити примусову евакуацію дітей без одного з батьків та максимально забезпечити належні умови для переміщення в безпечні райони. Це включає розробку чітких планів евакуації та комунікаційних стратегій для роботи з населенням щодо потреби переміщення в безпечні райони.

Реабілітаційна допомога дітям, включно із протезуванням

Створення сучасної системи реабілітаційної допомоги дітям, які постраждали від збройного конфлікту, зокрема при ампутаціях, як частини системи реабілітації, що розбудовується у країні під час війни, є пріоритетом. Це включає як реабілітаційну допомогу у сфері охорони здоров’я, надання психологічної підтримки, які плідно взаємодіють із сферами соціального захисту, спеціальної освіти тощо. Це повинно передбачати створення мережі, спроможної забезпечити континуум надання реабілітаційної допомоги дітям впродовж гострого, післягострого та довготривалого реабілітаційних періодів, включно із реабілітаційною допомогою в громадах.

Також необхідним є розвиток мережі клінічних реабілітаційних тренінгових центрів досконалості з дитячої реабілітації на національному рівні. Через формальну освіту та систему безперервного професійного розвитку потрібно забезпечити наявність необхідних компетенцій та практичних навичок надання реабілітаційної допомоги дітям для фахівців з реабілітації.