У Києві шостий Саміт перших леді та джентльменів розпочався з міжнародного діалогу про стійкість

У Києві відбулася науково-експертна конференція «Мозаїка досвідів: міжнародний діалог про стійкість», яка відкрила програму шостого Саміту перших леді та джентльменів «Світ–2026: Віднайти опору в часи невизначеності».

Понад 200 українських та іноземних експертів, науковців, представників державних інституцій, міжнародних організацій, бізнесу, громадянського суспільства та сектору безпеки зібралися в Києво-Печерській лаврі, щоб говорити про те, що допомагає людині, суспільству й державі вистояти перед кризами, відновлюватися та рухатися далі.

У конференції взяли участь перша леді України Олена Зеленська, перша леді Литви Діана Наусєдєнє та перший джентльмен Словенії доктор Алеш Мусар.

Науково-експертну конференцію організував Координаційний центр з психічного здоров’я Кабінету Міністрів України в межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» — ініціативи першої леді Олени Зеленської — у співпраці з Інститутом національної стійкості та безпеки, за підтримки Всесвітньої організації охорони здоров’я.

Стійкість як спільний предмет дослідження

«Мозаїка досвідів» об’єднала представників різних країн, професійних середовищ і наукових шкіл. Учасники порівнювали досвід суспільств, які проходять через війни, катастрофи, невизначеність та масштабні трансформації, і шукали спільні механізми, що допомагають вистояти.

Під час міжнародної дискусії «Мозаїка досвідів: механізми стійкості», яку модерував публічний інтелектуал і військовий капелан Андрій Зелінський, експерти з Фінляндії, Словенії, Литви та США говорили про внутрішню силу людини, готовність до криз, соціальний капітал, взаємну довіру, самоорганізацію громад, інституційну адаптивність та суспільну безпеку.

Окремо учасники обговорили, як досвід окремих людей і громад може перетворюватися на ширші суспільні практики.

Український досвід став предметом окремої дискусії — «Українська стійкість: досвід, уроки, рішення». У ній стійкість розглядали через досвід фронту, філософію, зв’язок людини із землею та громадою, охорону здоров’я, демографію, ментальне здоров’я та міжсекторальну взаємодію.

До розмови долучилися, зокрема, начальник 84-го центру психологічної підтримки 3-го армійського корпусу Віктор Комаренко, філософ Олександр Філоненко, керівниця служби КСВ Kernel Лілія Марачканець, міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко та представник ВООЗ в Україні Ярно Хабіхт. Модерувала дискусію Оксана Збітнєва, директорка Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» та керівниця Координаційного центру з психічного здоров’я Кабінету Міністрів України.

Український досвід у цій розмові постає не лише як пережитий досвід війни, а й як поле для дослідження. Сьогодні в Україні одночасно розвиваються нові підходи до медицини, ментального здоров’я, реабілітації, цифровізації, роботи громад та міжсекторальної взаємодії. Їхнє системне вивчення може дати моделі, які будуть корисними не лише для України, а й для інших суспільств.

Софійність: український досвід як філософія життя

Однією з центральних подій конференції стало представлення Софійності як української філософії життя.

У Києво-Печерській лаврі презентували Маніфест «Софійність. Українська філософія життя», авторами якого стали філософ Олександр Філоненко, культурологиня Наталія Кривда, військовий капелан Андрій Зелінський, директорка Інституту національної стійкості та безпеки Рена Марутян та отець Георгій Коваленко.

Маніфест підписали представники різних сфер українського суспільства, зокрема Блаженніший Святослав, правозахисниця та лауреатка Нобелівської премії миру Олександра Матвійчук, філософ і правозахисник Мирослав Маринович, громадський діяч Йосиф Зісельс, Саід Ісмагілов, професор Ярослав Грицак, режисер Ахтем Сеітаблаєв та мовознавиця Орися Демська.

У маніфесті Софійність визначено як живу практику, що допомагає людині, громаді та інституції зберігати цілісність, навчатися з досвіду, створювати нові рішення та діяти в умовах кризи.

Її основою названо три взаємопов’язані опори: волю до життя, силу до боротьби та мудрість до навчання.

Джерелом Софійності автори називають тисячолітній український культурний досвід, у якому поєдналися різні історичні епохи, традиції та практики самоорганізації. Водночас цей досвід пропонується як частина ширшого міжнародного діалогу про стійкість.

Маніфест опубліковано на сайті sophiynist.org.

Від конференції — до спільної роботи

Місце проведення конференції також стало частиною її задуму. Києво-Печерська лавра протягом століть була простором книжності, освіти, мистецтва, науки та духовного осмислення світу. Саме ця тяглість — від інтелектуальної традиції минулого до сучасного наукового пошуку — стала одним із символічних вимірів зустрічі.

Водночас конференція мала не лише символічний, а й практичний результат.

Під час зустрічі було оголошено про початок роботи міжнародної експертної ради з питань стійкості. Новий формат започаткували Оксана Збітнєва та Рена Марутян.

Його завдання — перевести міжнародний обмін досвідом у системну роботу: досліджувати механізми стійкості, систематизувати накопичені знання, розвивати міждисциплінарні підходи та створювати практичні рішення для громад, інституцій і урядів.

Наступним кроком має стати формування широкого міжнародного наукового кластера зі стійкості, який об’єднає науковців, університети, академічні спільноти та міжнародні інституції.

Так конференція, що відкрила програму VI Саміту перших леді та джентльменів, стала не лише розмовою про стійкість, а й початком роботи над тим, щоб перетворювати окремий досвід країн і людей на спільне знання.

Від досвіду України — до спільного знання для світу.
Від стійкості як пережитого досвіду — до стійкості як науки про майбутнє.